Не хапайтеся за плинний час; перебувайте в пробудженій уважності

Ми часто кажемо: минуле вже минуло, а майбутнє ще не настало, тому треба добре проживати теперішню мить. Ці слова дуже допомагають у щоденному житті, бо не дають нам тягнутися за тривогою й жалем і допомагають дбати про тіло та розум зараз.

Та якщо подивитися трохи глибше, навіть теперішня мить не є чимось сталим, що можна втримати. У ту саму мить, коли ми називаємо її теперішньою, вона вже спливає, і приходить наступна мить.

З буддійського погляду минуле, майбутнє й теперішнє не є абсолютними сутностями. Час і простір також можуть бути поняттями, які розум схоплює й встановлює; якщо дивитися глибоко, усе порожнє і безперервно змінюється.

Це не означає, що треба нехтувати сьогоднішнім життям. Навпаки, дбаючи про тіло й розум у кожну мить, нам потрібна пробуджена уважність, яка не хапається навіть за цю мить.

Сьогодні теж спробуйте на мить відпустити жаль за минулим, тривогу про майбутнє і навіть прив'язаність до назви теперішнього. Нехай це буде день споглядання тихого, непохитного й пробудженого розуму серед плинного часу.